🎧 Аудіо доступне лише польською
Ця стаття наразі доступна в аудіоформаті лише польською мовою. Версія українською — незабаром.
У 1991 році так званий французький парадокс потрапив на перші шпальти газет: французи їдять багато жирів, п'ють вино, але при цьому рідше хворіють на серцево-судинні захворювання. Одна з гіпотез вказувала на ресвератрол — поліфенол, присутній у шкірці винограду. Через тридцять років досліджень картина складніша — але й цікавіша.
Що таке ресвератрол?
Ресвератрол — це природна сполука, яку рослини виробляють у відповідь на стрес — інфекції, ультрафіолетове випромінювання, нестачу води. Його можна знайти у винограді, ягодах, арахісі та японському гірчаку. Однак його концентрація в їжі занадто низька, щоб викликати ефекти, що спостерігаються у дослідженнях — звідси й інтерес до його прийому як добавки.
Сиртуїни — ключ до механізму дії
Ресвератрол активує групу ферментів, що називаються сиртуїнами, особливо SIRT1. Сиртуїни регулюють реакцію клітин на стрес, беруть участь у відновленні ДНК та впливають на метаболізм. Їхня активність зростає під час обмеження калорій — а ресвератрол, схоже, імітує частину цих ефектів без необхідності голодувати.
Біодоступність: найбільший виклик
Ресвератрол погано засвоюється травною системою — стандартні капсули доставляють у кровотік лише крихітну частину активної речовини. Ліпосомальна форма вирішує цю проблему, захищаючи молекулу від руйнування та покращуючи її транспортування через клітинні мембрани.
Поєднання з NMN
Ресвератрол і NMN діють на схожі біологічні шляхи та взаємно посилюють один одного. NMN постачає NAD+, який є паливом для сиртуїнів. Ресвератрол активує сиртуїни. Разом вони утворюють один з найбільш досліджених дуетів у суплементації longevity.
